Розмова

Petralia

Розмова Petralia

1 куплет
Історія ця - відбулася нежданно,
Припустим хоча-би, рік так назад,
Якраз і дерева заквітли багряно,
І пісні почали - пташки співать.
Людина проходилась біля вокзалу,
Зустріла там друга - хоч часу нема,
Слово за слово - діалог розпочали,
Та дама там вух відірвать не могла.

Приспів
Жива це вода - і у вік не скінчиться,
Душа ожива - та натхнення твоє.
І з бруду гріхів можна з нею омиться,
Та Бог всім життя - через неї дає.

2 куплет
Дивись - літаки та мости збудували,
У космос людина летить як турист,
І в пристроях ми інтелект приховали,
Особа в пізнанні знаходить весь зміст.
Відкрили закони, внесли теореми,
Наука на все нам усім відповість,
У всьому порядок, і точнії схеми,
Тож випадок тут не дає жоден вміст.

Приспів
Жива це вода - і у вік не скінчиться,
Душа ожива - та натхнення твоє.
І з бруду гріхів можна з нею омиться,
Та Бог всім життя - через неї дає.

3 куплет
А як же прогрес, коли батарейка,
Зовсім відмовиться вам працювать,
Або в вашу схему вкрадеться помилка,
І ось всі плоди, в смітнику цім лежать!
Є речі, які - недосяжні науці...
І розум людський зрозуміть так не зміг,
Без меж джерело - у глибокій криниці,
Що Богом дано для тих, хто знеміг.

Приспів
Жива це вода - і у вік не скінчиться,
Душа ожива - та натхнення твоє.
І з бруду гріхів можна з нею омиться,
Та Бог всім життя - через неї дає.

Міст
І лише коли все зупиниться всюди,
Впаде з висоти ця людська метушня,
Згадають про те джерело усі люди,
Там вічність торкнеться їх серця й життя.

Приспів
Жива це вода - і у вік не скінчиться,
Душа ожива - та натхнення твоє.
І з бруду гріхів можна з нею омиться,
Та Бог всім життя - через неї дає.

Фінал
...Та Бог всім життя - через неї дає...