За склом

Petralia

За склом Petralia

1 куплет
Живу це життя, тут обмеження всюди,
Немов я за склом, де повітря густе.
Скрізь правила, норми - о люди!
І кожен мій крок лиш прямує в пусте.
Летять голоси звідусіль, щоб спинити,
Та навіть вони, мусять звести паркан.
Лиш варто прибрати його - не судити,
Одразу ж, вмить стане, вільним мій стан.

2 куплет
Розбив я кордони - зламав ті клітки,
Паркан я трощив, що був на шляху.
Та тільки-но впали - ті ланцюги,
Відчув, що життя утікає в пітьму.
Здавалось, свобода вже поруч, вдихаю,
Болото насправді, навкруги багно,
І те, що я знищив, мене ж і карає:
Нове ще страшніше, ніж те, що було.

Приспів
Йдемо по життю, мов котята сліпі,
За межами - тільки безодня та прірва.
І гріх, що насправді веде в нікуди,
Сам Бог розірве, бо Він є Всесильний.

3 куплет
Тепер зрозумів - суть авжеж не в законі,
Не він тут душив, а лиш вказував ціль.
Я сам ніс свій гріх, наче камінь в кишені,
І з ним будував тут життя - та мав біль.
Не дано звільнитись від цього людині,
Злетіть над собою, як птах в вишині.
Лиш Бог це дарує - дає це понині,
Позбавить навіки від пут, що тяжкі.

Приспів
Йдемо по життю, мов котята сліпі,
За межами - тільки безодня та прірва.
І гріх, що насправді веде в нікуди,
Сам Бог розірве, бо Він є Всесильний.