Petralia - Людина "Звичайна"
презентация

Людина "Звичайна"

Petralia

Petralia - Людина "Звичайна"

Людина "Звичайна"

Обзор Презентация

1 куплет:
Людина звичайна - як вид тут розглянем,
Уперлась питанням, як Богу служить.
І, власне, подумавши над цим питанням,
Пішла прямо в церкву - хоч щось там зробить.
А в церкві сказали: піди в оте місто,
Де бруду гора - аж під обрій лежить.
Там треба прибрати і вимить до блиску,
Щоб вікна сміялись прохожим у слід.
Людина кумека - багато роботи,
І сумку за плечі та вибігла вмить.
І в бік протилежний від тієї турботи
Із запалом в серці щосили спішить.
І ось тут халепа - серед магістралі,
Машини стоять і не їдуть, хоч плач.
І вирішив вийти він, у своїй печалі,
На шлях той - і стався «великий калач».
Тепер вже у місто цей шлях - хоч не хоче,
І як не бажав - мусить тихо сидіть.
Бо ось, біля нього, про бруд той белькочуть,
І гурт розбишак про своє гомонить.

Перебивка
І крихта ось чуда поміж цих рядків
Веде нам героя без зайвих страхів.

2 куплет:
Так от, це не все, розповім вам багато,
Тепер він із мудрістю у бороді.
Придбав собі транспорт, керує завзято,
І знову він їде - у своїй меті.
І шлях ніби рівний, біди не пророчив,
Аж тут перехрестя - ні туди, ні сюди.
Він жав на педалі, мотора ворочав,
І тиснув на все, що було до снаги.
Тож вийшов з машини, почав перевірку,
Все ніби гаразд і авто на всі п’ять,
Як тільки сідає туди на хвилинку -
У ній всі покажчики разом горять.
З завзяттям герой узяв телефона,
Почав він тризвонить сюди і туди,
А в відповідь - лише гудки унісона,
І як тут на зло - лиш короткі вони.
Із люттю він вдарив авто по резині,
І враз, тут ні звідки ось голос звучить:
«Відкрий ти хоч очі свої, о людино,
Попереду нас тут ось ангел стоїть».

Перебивка
І крихта ось чуда поміж цих рядків
Веде нам героя без зайвих страхів.

3 куплет:
І от, той герой наш, постарів роками,
Сидить і чекає - тепер похвали.
За те, що робив він отими руками,
Отримає дар - та не знає коли.
Вже чай охолов - і годинник на місці,
І кіт навіть мишу знайшов уже сам.
Та встав він із крісла, узяв щось поїсти,
І знову подався в знайомий нам храм.
Що в храмі було - я не міг розповісти,
В історії нашій лишилась ще мить.
І навіть сьогодні - два знаних народи
Не можуть той дар ніяк розділить.

Брідж:
Мораль тут проста, як води та краплина,
Уважний слухач зрозумів все на раз.
Не лізь ти туди, де не знаєш, людино,
Бо Бога слова здоженуть тебе враз.

Фінал:
Не лізь ти туди, де не знаєш, людино,
Бо Бога слова здоженуть тебе враз.