1 куплет:
По тундрі непривітній, похмурій,
Мчиться поїзд Барнаул - Воркута.
В темних ґратах вагонних там сидять християни,
І під стукіт коліс тихо спів їх луна.
2 куплет:
По тундрі, по Сибіру холоднім
За правду Божу наших друзів везуть.
Та коли ми на волі їх побачимо знову,
За всю милість подяку віддамо ми Христу.
3 куплет:
В неволі ви не падайте духом,
Ми разом з вами Божий творимо дім;
Хай тяжка ваша доля, і не раз сльози ллються,
Та Христова свобода жде незламних борців.
4 куплет:
Та скоро пролетить час гоніння,
Впадуть всі ґрати і замки таборів,
Буде братство Христове, радість вічного літа,
І настане блаженство вічносяючих днів.
