1 куплет:
Де знайде душа, у країні якій,
Для себе і ласку, і спокій святий?
Журливу її хто б потішити міг,
Хто дав би притулок в оселях своїх?
Бо світ цей їй зовсім чужий,
Тут справжнього щастя нема для душі.
2 куплет:
Усім, хто Ісуса Христа полюбив,
Отець двері в небо чудове відкрив,
І місто, що сяє, як дивний вінець,
Він їм дарував для спочинку сердець.
Там все в неповторній красі,
Мене там чекають спасенні усі.
3 куплет:
Візьми вже, Ісусе, у небо мене,
Де хори святих величають Тебе,
Щоб в вічних оселях прославив я знов
Тебе за страждання, за дивну любов.
Скоро вже життя промине
І в славу небесну Ти візьмеш мене.
4 куплет:
Надійся, душе, недалеко той край,
Недовго - і скажуть: "Іди, спочивай!"
Борися, не падай в тяжкій боротьбі,
Там буде і слава, і спокій тобі.
Вічна радість там жде в Отця
Усіх, хто був вірний Христу до кінця!
