1 куплет:
Колись, як був іще дитям,-
Все пам'ять зберегла,-
Я часто мамі завдавав
Багато горя й зла.
Тепер вона на небесах,
Скінчила шлях земний.
Скажи їй, мій Ісусе,
Що я Твій (що я Твій).
Приспів:
Я знаю, що завжди
За мене молитви
Звершала мама вдень і уночі.
Прийду я в небеса,
Зустрінусь з нею там;
Скажи, Ісусе, мамі,
Що я Твій (що я Твій)!
2 куплет:
Був часто неслухняним я,
Печаль приносив їй,
Та завжди лагідно вона
Прощала все мені.
В дитинстві з нею радість й сум
Ділили ми навпіл,
Скажи, Ісусе, мамі,
Що я Твій (що я Твій)!
3 куплет:
А потім, як той блудний син,
Залишив дім отця,
Поранив серце їй тоді,
Відкинувши Творця.
Вона ж приносила Тобі
Мене в мольбі своїй,
Скажи їй, мій Ісусе,
Що я Твій (що я Твій)!
4 куплет:
Та враз почув тривожну вість:
"Вже при смерті вона.
Спіши побачити її,
Бо жде тебе сумна".
Тоді, вернувшись в отчий дім,
Дав обіцянку їй,
Що буду я навік,
Ісусе, Твій (буду Твій)!
