1 куплет:
Am
E
Блукав я далеко в чужому краю,
Am
Манили спокуси барвисті.
C
G
Небесний мій Батько мене не забув,
Am E Am
Стеріг Він мене ще з колиски.
2 куплет:
Коли я змужнів, свою частку просив,
Отець мій на поділ згодився,
Від Свого маєтку мені наділив,
І я із ріднею простився.
3 куплет:
І стало так вільно, я кинувсь у вир,
Пішов у світ з отчого дому,
Так, ніби свобода, дитячий кумир,
Лиш тут мені стала знайома.
4 куплет:
Та друзі згубили здоров'я моє.
О, як вони перш поважали!
Пустив на питво я багатство своє,
Коли я збіднів - повтікали.
5 куплет:
І я пригадав, як спокійно жили
Прислужники в отчому домі;
Їм страва поживна, і теплий нічліг ,
І плата незмінна готові.
6 куплет:
А я на чужині не бачу кінця,
Нестерпні й тяжкі мої муки.
Невже син в отцеві не знайде отця?
Невже все убила розлука?
7 куплет:
І встав, і пішов я до рідних країв;
Ось видно вже рідну оселю,
Спливли в моїй пам'яті юності дні,
Такі безтурботні, веселі.
8 куплет:
І дивиться батько: іде його син,
Йому серце все підказало.
Іде босоногий, в лахмітті, один,
І жаль йому бідного стало.
9 куплет:
"Згрішив проти неба, тебе ображав,
І сином назватись не смію.
Прости ж мене, батьку, прийми, як раба,
Не згадуй моєї провини".
10 куплет:
А той і не чує, рабам він сказав:
«Зі смутком тяжким я боровся,
Мій син, дорогий, вдалині пропадав,
Та він не пропав, а знайшовся».
11 куплет:
Багато блукає нещасних людей,
У світі, далеко від Бога.
А Батько чекає їх біля дверей,
Любов Його вічна й глибока!
