1 куплет:
Сад Гефсиманський пітьмою покрився,
Мов перед бурею, вмить занімів,
Слухав уважно, як Хтось там молився,
Муки душевні терпів.
2 куплет:
Сад Гефсиманський свого визнав Друга,
Люди ж на муки Його віддали,
Дико кричали, чинили наругу,
Бога свого розп'яли.
3 куплет:
О, схаменися, невірний народе,
Та від душі зле невір’я відкинь,
Йди до Христа, Він духовно відродить,
Милість пошле Божий Син.
4 куплет:
Скоро настане остання година -
Бог справедливий звершатиме суд.
Тож навернися до Бога, людино,
Душу Він звільнить від пут.
