1 куплет:
Друже, слухай, друже, слухай:
Голос Чийсь звучить.
Голос милий, голос тихий
Просить: "Відчини!"
То не пізній перехожий
Стукає вночі,
То говорить Сам Спаситель:
"Відчини Мені!"
2 куплет:
У твоєму серці холод,
Темрява нічна;
Як відчиниш Богу серце -
Стане там весна.
Пісня радості поллється
У твоїй душі.
Чуєш? Стукає і каже:
"Відчини Мені!"
3 куплет:
О, відкрий же навстіж серце,
Щоб Христос там жив,
Щоб в твою безсмертну душу
Радість, мир пролив.
Не вагайся відчинити,
Не лишайсь в пітьмі,
Поки ще слова не змовкли:
"Відчини Мені!"
4 куплет:
Пройде час - і заридаєш,
Як скінчаться дні,
Будеш стукати до раю:
"Відчиніть мені!"
Не відчинять райські двері,
Підеш у сльозах
В муки вічні, де панують
Морок, смерть і жах.
