1 куплет:
Долиною плачу й скорботи іду я,
Поранені ноги, нема сил іти.
Я тяжко страждаю, і душу турбує:
Не впасти б у прірву гріха на путі.
2 куплет:
Не раз колючками був одяг роздертий,
І серце втомилось у грудях давно.
Гріх всюди панує, і скрізь - подих смерті,
Не знаю, що стріти мене може знов.
3 куплет:
На смертні страждання, на подвиг величний
Долиною плачу Господь мій ішов.
За Ним шлях життєвий направив я в вічність -
І мир благодатний у серце ввійшов.
4 куплет:
Долиною плачу й скорботи іду я,
Несу хрест покірно в юдолі земній,
А світло небесне надію дарує,
Бо вічність вже сяє мені вдалині!
