1 куплет:
Де знайде душа, у країні якій,
Для серця свойого і ласку, й спокій?
Хто міг би журливу її утішать?
Бо люди не можуть рятунку їй дать.
Ні-ні, ні-ні! Світ нам чужий,
Лиш в Царстві Христовім є повний спокій!
2 куплет:
Усім, хто Ісусові серце віддав,
Він город на небі святий збудував, -
І город той сяє, як дивний вінець;
Чи ж рідний то дім для спочинку сердець?
Так-так, так-так - дім дорогий,
Й мені там з святими є вічний спокій!
3 куплет:
Візьми, мій Спасителю, Ти і мене,
Де хори святих величають Тебе!
Душа моя хоче в тім сонмі стоять,
За Кров, за страждання Тебе прославлять!
Жди, жди! Скоро час твій прийде,
У славу небесну тебе Він візьме!
4 куплет:
Надійся, душе, - недалеко той край!
Недовго, і скажуть: "Іди спочивай!"
Борися, не падай в тяжкій боротьбі:
Там буде і слава, і спокій тобі!
Радість, радість там у Отця
Усім, хто терпить на Землі до кінця!
