1 куплет:
Я в поле вийшов на світанку,
Коли багато хто ще спав,
На самоті осіннім ранком
Своє минуле пригадав.
В полоні дум мені здавалось:
Чув літ минулих передзвін;
Переді мною свідки встали
Діла моїх прожитих днів.
Приспів:
Пригадав свою весну
У сумні осінні дні…
Поле моє, ниви мої,
Чим вони засіяні?
Поле моє…
2 куплет:
Женці зібрати поспішали
Свій урожай, своє зерно,
А поруч смужечка лежала
Та шелестіла бур’яном.
Так гірко враз на серці стало,
Що мимоволі плакав я.
"О Боже мій, - уста шептали, -
прости, це смужечка моя".
3 куплет:
Я вдячний Богові сердечно,
Що Він і кінці осінніх днів
Мої гріхи, мою безпечність
В безмірній милості простив.
Я буду ниву засівати
Зерном добірним, не пустим,
Щоб день Господньої відплати
Мене зненацька не настиг.
