Ми, українці, зараз проходимо долину плачу. Нам, не з власної волі, довелося покинути своїх рідних, друзів, свої будинки, свою країну. Я не виняток. Знімали цю роботу в моєму рідному місті Чорноморськ, де я виросла, жила та насолоджувалася життям разом зі своїми близькими. Але 24 лютого наше життя змінилося. Водночас ми втратили спокій, свої домівки, свої надії, плани, а хтось - життя. Дякую Богові за можливість відвідати рідну землю на короткий час та зняти це відео. Нехай ця пісня для нас усіх буде нагадуванням про нашу країну, місто, рідні нашому серцю місця, а комусь послужить підбадьоренням і допоможе пройти цю долину плачу.