«Коли живеш на землі, то не можеш уникнути втрат. Рідні люди залишають цей світ, поринаючи у невідоме й недосяжне. Це рани, які ніколи не загоюються, постійно про себе нагадують. Але сили дає надія, що колись небеса відкриються і для нас, а там ми нарешті обіймемо тих, за ким так тужить наша душа. Нехай Господь втішає нас думками про зустріч з коханими у Його Царстві без сліз та розлук», — ділиться своїми роздумами співавторка тексту Олена Двірна.