Пилова дорога, сонце теж пече

Юрий Занцевич

Пилова дорога, сонце теж пече Юрий Занцевич

1 куплет:
Пилова дорога, сонце теж пече,
Розбитий і втомлений, син додому йде. 
В нім засохлі губи, в голові туман, 
Проміняв насліддя він на пустий обман.

Як пішов із дому геть, день цей пригадав, 
Гордо і пихато,маєток розділяв. 
І печаль на серце, батькове лягла,
По щокам сльоза скорботи,із очей текла!

2 куплет:
Смутку і тривоги, в синові нема,
Думав-іде до світла, там ж була пітьма. 
І багато в нього:друзі, все було, 
Життя, неначе море, аж на дно вело. 

Якби зміг  він бачить, у цю саму мить,
Як від горя батько, в душі своїй скорбить. 
Як в даль він направляє, погляд слізний свій:
-«Не повернеться чи син, до мене рідний мій? 

Приспів:
Ах, сину мій! Багато жд я літ,
О, якби збагнув ти-жорстокий цей є світ. 
Ах, сину мій! Вернися в рідний дім, 
Де тепер блукаєш, де? Чекаю я тебе!».

3 куплет:
Та в його в житті враз, день такий настав, 
Де не стало друзів, грошей, а він сам, як тінь, став. 
Від нужди і голоду, щоб себе спасти,
Їсти ладен був стручки́, і свиней пасти. 

Зморений душею він, в розпачі своїм, 
Пригадав країну, де залишив дім.
І пішов додому, з жалем і з плаче́м,
Чи прийму́ть його назад?-стид був в  нім і щем.

Приспів:

4 куплет:
А від сина батько, відповідь чекав, 
Силует знайомий, вмить зразу упізнав. 
І назустріч батько із останніх сил спішив,
Син заплакав гірко:«Тяжко я згрішив!».

Цілував його він, ніжно обійняв:
«Як тебе терпляче,сину я чекав.
Що прийдеш додому,і в надії жив,
О, яке це щастя! Син тепер ожив!»...

Якщо ти мій друже,від Рідні пішов,
Але в світі цьому, щастя не знайшов.
Знай, тебе чекає,Перша Та Любов,
Господь бо все прощає,і кличе нині знов:

Приспів:
«Ах, сину Мій! Багато жд Я літ,
О, якби збагнув ти-жорстокий цей є світ. 
Ах, сину Мій! Вернися в рідний Дім, 
Де тепер блукаєш, де? Чекаю Я тебе!».