Прости мене, Бог

Неизвестен

Прости мене, Бог Неизвестен

1 куплет:
Прости мене, Бог, за гріхи мої,
За ночі без сну і змарновані дні. 
Я йшов не туди, я падав не раз,
Я себе губив, забував Твій наказ. 
Я прикидавсь, що сповнений сил,
Та душа моя плаче, ти бачиш, прости. 
Я часто мовчав, хоч кричала душа,
Я забув вже, коли когось любив і прощав.  

Приспів 1:
Прости мене, Бог, якщо можеш прости
За серце брудне, за негідні шляхи,
Я не святий, я просто живий,
Зламаний світом і стомлений ним. 
Прости мене, Бог, я стою на краю,
Я сам не знаю, навіщо живу. 
Ти освіти і вкажи на дорогу. 
Я падаю, чуєш, прости мене, Боже!

2 куплет:
Я бачив, як зло видають за добро,
Як змінюють правду  на страх і бабло. 
Та я все мовчав, і в тому мій гріх,
Коли міг спасти, я вибирав сміх. 
Присягав, що люблю і ранив серця,
Говорив «назавжди», та це були лиш слова.  
Мої обіцянки, наче туман,
Я сам собі суддя і ворог - я сам. 

Приспів 2:
Прости мене, Бог, що приносив біль,
За сльози, що капали з очей близьких, 
Я не хотів, та так вже сталось в житті,
Я навчився жити в уламках душі. 
Прости мене, Бог, якщо чуєш, прости:
Я більше не прошу усіх благ земних -
Дай сил лиш не стати, ким би я не хотів,
Згасивши в душі останню іскру надії. 

Бридж:
Якщо ад в мені - я в ньому живу,
Якщо рай - я його не знайду. 
Скажи, скільки болю варто пройти,
Щоб навчитись просто жити й не грішить. 

Приспів 3:
Прости мене, Бог, я втомивсь жити так,
Я втомивсь від війни, що живе в мені,
Знаю, Ти є, не залиш мене,
Якщо навіть я сам залишаю Тебе. 
Прости мене, Бог, за гріхи моі,
За все, що накоїв, за все, що згубив. 
Я не прошу щастя, дай просто сил
Лишитися людиною серед зла й пітьми. 

Закінчення:
Я падаю на коліна не заради слів,
А лиш тому, що зовсім без сил.  
Прости мене, Бог, якщо Ти хоч раз 
На мене дививсь, Ти поглянь в цей час.