Падіння Вавилону

Слово Божие Одесса

Падіння Вавилону Слово Божие Одесса

Відплатіть Вавилону, як вона вам платила!
Вдвічі відплатіть за вчинки її!
Скільки славилась вона та розкошувала!
Стільки дайте мук і плачу їй! 
Бо вона каже у серці своєму: Сиджу, мов цариця, я не вдова,
Лиха не побачу ніколи, вічно правитиму я!

Упав! Упав! Упав Вавилон! 

За те одного дня найдуть на неї 
Кари, смерть, плач і голод! 
І буде спалена невгасимим вогнем,
Бо міцний той, хто судить її - Господь Бог!

Заплачуть над нею царі земні,  
Коли побачать дим пожежі її! 
Через страх її мук, стоячи вдалині,
Хто блудодіяли з нею, заридають вони:
 
Горе! Горе тобі, Вавилоне! За одну годину на тебе суд прийшов!
Горе! Горе тобі, Вавилоне! За одну годину на тебе суд прийшов!
Горе! Горе тобі, Вавилоне! За одну годину на тебе суд прийшов!

І купці земні над нею заридають,
Бо ніхто не купує їхніх товарів!
Ідолів срібних та золотих, 
Ідолів з дерева, каменів дорогих!
Жахаючись від мук стануть здалека вони,
Ті, хто збагатились, торгувавши всім цим!

Горе! Горе тобі, Вавилоне! За одну годину на тебе суд прийшов!

У пекло скинута гординя твоя!
Зустрівши тебе почав рухатись ад!

Як упала ти, розбилась об землю,
Що топтала народи, зійшла в пекло!
А думала зійти на небо!
Вище Божих зірок піднести себе!

Упав! Упав! Упав Вавилон!

Ти скинута в ад! У глибинне пекло!
Хто блудодіяли з тобою, дивляться на тебе. 
Це цариця, яка народи топтала?!
Велика пожежа, страшні муки спіткали!

Упав! Упав! Упав Вавилон!