Вишиванка

Тріо священиків Новий час

Вишиванка Тріо священиків Новий час

1 куплет:
Вишивала сорочку мати,
Край вікна на стільці сиділа,
Та виносила часто з хати,
Щоб сорочка, як сніг, біліла.
До схід-сонця ішла полями,
Набирала ниток в долоні.
Їй клубок поміж трав стежками
Явір гіллям котив червоним.

2 куплет:
Брала мати нитки-проміння,
Полоскала їх в росах чистих
Та, поклавши їх на коліна,
Заспівала про шлях тернистий.
Довгі звуки в нитки вростали,
Проростали в квітки й листочки,
Розквітать на манижці стали,
Коли кінчила шить сорочку.

3 куплет:
Вишивала її весною
Голубими струмками неба,
Чистим серцем і добротою,
Бо дитині в дорогу треба!
Гей, сорочку я цю одіну,
Поміж люди у ній пройдуся -
Пелюстки з весняної піни,
Квіточки з доброти матусі.

4 куплет:
Ясна вишивка - даль і луки,
Солов'їні пісні співучі,
Сльози радості і розлуки,
Ночі зоряні невсипущі.
Незрадлива любов до сина,
Ніжна ласка у нитці кожній.
Зачарована Україна
У шляхи голубі несходжені.