Petralia - Археолог
презентация

Археолог

Petralia

Petralia - Археолог

Археолог

Обзор Презентация

1 куплет
Ранок надворі, щось сталось вночі,
Клопіт в людини - поділись ключі.
Кіт переляком кричить всім на сполох,
І хата верх дном - копа археолог.
Під ліжком немає - дивився уважно,
Робота чека - ...стало тривожно.
Глиб в холодильник, і там їх нема.
Під землю напевно упали, хто зна...
А міг би у Бога людино спитати,
Із радістю тут же тобі допоміг.
А безлад у домі потрібно прибрати,
Та в хаосі цім - уже збився із ніг.
Так ось, вони тут - стирчать на гачку,
І хочеться, все ж таки, хоч підказати.
З любов'ю на це споглядаю в кутку,
Ну що ж, доведеться все ж промовчати.

Приспів
Потуги людини - фатальний кінець,
І Бог лиш спішить тобі на підмогу.
Ти слово скажи Йому - навпростець,
І ось ти отримав уже допомогу.

2 куплет
Дні все минають - самотність прийшла,
Хотілось партнера знайти - та нема.
Телефон вже червоний - немає моста,
Результат у вхідних - лише прірва пуста.
Обнишпорив всі закутки інтернету,
Зі смайлів зліпив ідеальну прикмету.
А те, що потрібно, стоїть за спиною,
Та він не побачить, бо зайнятий грою.
А міг би дізнатись у Того, Хто знає
І вже заглянув у сердець глибину.
Для кожного Бог це все зберігає,
Це просто - ...спитать лише думку Мою!
Ось те, що бажала душа його вмить.
Хотілось звичайно його зупинить,
Щоб очі зустріли те, що шукав.
Але, зрозуміло, Я знов промовчав.

Приспів
Потуги людини - фатальний кінець,
І Бог лиш спішить тобі на підмогу.
Ти слово скажи Йому - навпростець,
І ось ти отримав уже допомогу.

Міст
Що саме сумне - життя йому в носі,
Так ніби спасіння не варте хоч слів.
А Бог вже віддав свого Сина, та досі
Той навіть, пів слова, сказать не зумів.
Ти знай, що думки результат не приносять,
Лиш дія й слова весь твій намір несуть.
Мотиви не зближують - лише розносять -
Зробив Бог усе, а твій віз іще тут...

Фінальний приспів
Потуги людини - фатальний кінець,
І Бог лиш спішить тобі на підмогу.
Ти слово скажи Йому - навпростець,
І ось ти отримав уже допомогу.

Фінал
Ну от і все... А ти так і не спитав... Мовчиш і досі?...
А Бог ще чекає... прямо біля дверей...