1 куплет:
В Гефсиманськім саду прохолода і тиша,
Спить натомлена сонцем земля...
Там в молитві Ісус до землі нахилився:
"Отче Мій, нехай воля Твоя…
Хай Мене обмине оця чаша страждання,
Та як Ти забажаєш, не Я.
Хай здійсниться усе, що Мені Ти призначив:
Отче, воля Твоя, Твоя..."
Приспів 1:
Я коліна схилю, пригадавши Голгофу,
І смиренню навчуся в Христа..
Хай проходить життя, як призначено Богом:
Отче, воля Твоя, Твоя...
2 куплет:
Над землею нічна прохолода і тиша…
Співчуває лиш небо Христу,
Не підноситься там Його друзів молитва,
Сплять вони в Гефсиманськім саду. Та ось вже наближаються грізнії крики,
Ось і зрадник торкається вуст.
Ти ще можеш спастись! Ти ж є Бог! Ти - Великий!
О, чому Ти мовчиш, Ісус?!
Приспів 2:
Та над шумом юрби і наругою злою,
Коли друзі лишили Христа,
Віддавалось в саду безупинно луною:
"Отче, воля Твоя, Твоя..."
3 куплет:
І настав той страшний день знущання та муки,
Вирок суду людського звучить.
Ось підходить Пилат, умиваючи руки,
Ось і хрест, і удари бичів.
"То зійди ж Ти з хреста, ми повірим в Месію,
В Твоє Царство в небесних краях!»
Всі спокуси Він витерпів, все пересилив.
"Отче, воля Твоя, Твоя..."
Приспів 1:
Я коліна схилю, пригадавши Голгофу,
І смиренню навчуся в Христа..
Хай проходить життя, як призначено Богом:
Отче, воля Твоя, Твоя...
