Обзор
Презентация
Я жив без думок, де мій дім,
Усе горіло вогнем земним.
Будував я життя із марних надій,
І ніч знову крала у мене спокій.
Зростали стіни в душі моїй знов,
Кружляв я у колі власних оков.
А потім тиша стала співом,
І світ забув свої слова.
Я бачив небо вперше дивом,
І серце знало — ожива
Коли пізнаєш, як Боже світло сяє,
І день із ночі народить буття,
Тоді ростеш, душа літає,
Із темряви - до Твого світла — моє життя.
День промайнув, як блискавка осіння,
Минуле розчинилося в сумлінні.
Посеред мороку руїн мого життя
Я вмить побачив що це каяття.
Посеред стін уламків і великих втрат
Відчув я потяг позбуватись вад.
А потім тиша стала співом,
І світ забув свої слова.
Я бачив небо вперше дивом,
І серце знало — ожива.
Коли пізнаєш, як Боже світло сяє,
І день із ночі народить буття,
Тоді ростеш, душа літає,
Із темряви - до Твого світла — моє життя.
Тепер я іду, і хоча ще не раз,
В середині є ще мій сумнів і страх
Я знаю: все те, що було — не гаразд,
Хоч кожен мій день Ти несеш на руках.
І навіть коли немає в мене сил,
Твої дари підносять до вершин.
Я просто йду, спираючись на Тебе,
З надією й сподіванням вглядаюсь в Твоє небо,
Моє життя все сповнене Тобою
Я дякую Тобі що я тепер з Любов'ю
Коли пізнаєш, як Боже світло сяє,
І день із ночі народить буття,
Тоді ростеш, душа літає,
Із темряви - до Твого світла — моє життя.
