1 куплет:
Hm Em F# Hm
Степ широкий розстелився ген до небокраю.
Em F# Hm
Поміж трав посохлих вітер гірко завиває.
H7 Em A D
||: Сонце випалило степ, ні води краплини.
Em Hm F#m Hm
По степу юнак іде в латаній свитині. :||
Приспів:
G D Em Hm
Доле моя, доле, як я маю жити?
Em Hm G F#
Та про прощення отця, як мені просити?
G D Em Hm
Доле моя, гірка, доленько сумная
C#m7 Hm G F#7
Стежку рідний отчий дім знову відшукаю?
2 куплет:
Лишив батька, лишив дім, лишив рідну неньку.
Поміняв на гірку воду матінку стареньку.
||: Боже! Що ж я наробив у ту лиху годину?!
І рознісся степом крик блудної дитини. :||
Приспів:
Доле моя, доле, як я маю жити?
Та про прощення отця, як мені просити?
Доле моя, гірка, доленько сумная
Стежку рідний отчий дім знову відшукаю?
3 куплет:
Скільки горя, скільки сліз бачив на чужині!
Прости, батьку, тяжкий гріх ти своїй дитині.
||: Серце кров’ю облилось у старого батька.
Сльози щастя на очах: - Я ж бо сина бачу! :||
Приспів:
Сину, рідний сину, ти ж моя дитина!
Кращі шати одягни, скинь стару свитину.
Сину, рідний сину, ти ж моя дитина!
Обійму міцніше, я забуду провину.
