1 куплет:
Родився в місті древньому Давида
Великий, та без величі і виду.
Він - Цар царів премудрий і прекрасний,
Смирив Себе, прості обравши ясла.
Таку любов вмістити неможливо:
Єдинородний, Вічносущий, дивний
Став Сином Людським Син безсмертний Божий.
Хто таїну оцю вмістити може?
2 куплет:
Залишив небо сяюче чудове,
Зійшов на землю, де нужда і горе,
Де люди вихід день при дні шукають,
Шлях до блаженства вічного не знають.
Прийшов, хоч знав: Його не зрозуміють,
Зустріне тут насмішки і гоніння,
Що буде даний людям злим на страту,
Що на хресті Він буде помирати.
3 куплет:
Христос таку обрав з любові долю,
Щоб дати всім спасіння, щастя й волю,
Щоб дати вихід із пітьми страшної,
Вказати шлях до радості й спокою.
Звершилось Боговтілення чудове,
Звучали лагідно небес акорди.
Хай вдячним наше серце завжди буде
За Божу благодать і милість людям!
