1 куплет:
Суєта життя земного
Нас манить кудись завжди:
До наживи та розваги,
До розкошів та біди.
І ми йдемо, нерозумні,
Мов сліпі, у світі цім
Не за покликом Ісуса,
А купаємось у злі...
Приспів:
Тож прости, Ти нас, Ісусе,
Наш нерозум відбери,
І навчи добро творити,
Нас любов'ю окрили!
2 куплет:
Часто в світі нарікаєм
На життя своє, на хрест,
Хоч зрікаємося Бога
І усіх Його чудес.
Прагнемо в добрі ми жити,
Та не робимо ми добра...
Хочемо, щоб нас любили,
Щоб любов у нас жила!
