1 куплет:
Сад Гефсиманський темрявою вкрився,
Мов перед бурею вмить занімів,
Слухав уважно, як Хтось там молився,
Сльози кривавії лив.
2 куплет:
Сад Гефсиманський пізнав свого Друга,
Люди ж пізнать не хотіли Його,
Дико кричали, ревіли навкруги,
Бога розп'яли свого.
3 куплет:
О, схаменися, невірний народе,
Чорні заслони з очей своїх скинь!
Всі залиши свої смертні походи,
Кров проливати покинь!
4 куплет:
Знай, що настане остання година,
Бог для невірних відкриє Свій суд;
Там не покається жодна людина,
Бо вже не буде спокут!
