1 куплет:
Господи, як важко в світі жити,
Так рветься душа ввись від землі,
В небі щоб весільне свято розділити,
Аромат вдихаючи полів.
Приспів:
А там - краса, і квіти запашні,
Співають в небесах псалми лиш неземні,
Там хори ангелів, гармонія небес,
Хвала належить вся для Господа чудес.
Там старці падають і поклін віддають,
Перед престолом Господа вінці кладуть.
Переповняє небо фіміам святий -
Достойний, Агнець, честі й слави Ти!
Міст:
Слава! Слава вся вічному Богу!
Ти за нас голгофських мук
І страждань пройшов дорогу!
Ти один достойний хвали, Отець,
Твої руки одягнуть мені вінець!
2 куплет:
Але поки в світі мою жити,
Та забути хочеться його.
Важко так яскраво іноді світити,
Ввись, все до Христа, прагну свого.
