1 куплет:
Слово “Прагну!” - пролунало із хреста…
Це Творець води просив в людини пити…
Жовч і оцет подав воїн для Христа,
І цю суміш не схотів Спаситель пити.
На хресті в жахливих муках помирав
Наш Христос, наш добрий, люблячий Спаситель.
Це за нас, за гріх наш тяжко Він страждав,
О, якби могли ми все це зрозуміти…
2 куплет:
На Собі Він зраду учня переніс,
У дворі Пилата Бога бичували,
На Собі Ісус відчув всю людську злість,
Злі насмішки і в лице Йому плювали.
Під хрестом Спаситель падав, знемагав,
Люди грішні в Ньому Бога не пізнали,
На Голгофу йшов Спаситель, Він все знав,
На Голгофі Його грішники розп’яли.
3 куплет:
І тепер, коли прибили до хреста,
Він, знеможений, просив в людини пити…
А людина Йому оцет подала,
Не змогло Творця творіння напоїти.
А Христос людей навчав і говорив:
“Нагороду той ніколи не загубить,
Хто холодною водою напоїв,
Спраглу душу у день спеки прохолодить”.
4 куплет:
“Той, хто прагне, хай приходить до Мене,
Для душі йому Я дам води живої.
Хто Мені повірить, хто Мене прийме,
З того потече ріка води живої”.
Не забудьмо ці святі слова Христа,
Пам’ятаймо, на хресті хотів Він пити.
Щоб змогли ми ще за днів свого життя
Спраглу душу хоч водою напоїти.
