1 куплет:
Наче в полі той цвіт, що сухої землі
Рветься в сонячну даль голубу,
Так душею я рвусь із гріховної мли,
Мій Господь, до Твоїх дивних рук.
2 куплет:
До тих рук, по яких струмилася кров
За мій гріх на ганебнім хресті,
До тих рук, що несуть серцю мир і любов,
І освітлюють шлях в темноті.
3 куплет:
До тих лагідних рук, що в безсонні ночей
Тяжкий камінь здіймають з душі,
Що з любов’ю зітруть сльози горя з очей,
І розвіють мій сум у тиші.
4 куплет:
До святих, дивних рук, що колись піднесуть
Мене в райський небесний чертог.
Де безсмертній душі дасть відраду Ісус,
Мій Спаситель Ісус і мій Бог.
