1 куплет:
Скотилась сльоза на гарячий пісок,
І кров запеклася на тілі.
Багряний цвіт сонця. Терновий вінок...
Розлючений натовп на схилі.
Сміялись військові. Бряжчали мечі,
Сліпили тим блиском разючим.
Знущались над Богом кати й глядачі,
Розп'ятим під сонцем палючим!
Приспів:
Так тільки міг Всемогутній Отець
Віддати на смерть Свого Сина.
Жертовна любов, що з'явив нам Творець,
Є незбагненна і безцінна!
2 куплет:
Коли Він любив, не любили Його,
Коли Він прощав, проклинали.
Гірку чашу пив, терпів ката Свого,
Молився, коли розпинали!
Приспів:
За людства переступи Кров пролилась
Невинна, свята і безцінна!
Голгофа до неба, як міст, простяглась –
Спасіння надія єдина!
