1 куплет:
Заплющую очі свої у спомин поринуть думки
Собі нагадаю знов як Ти в світ прийшов…
Як зорі палали в ночі, схилившись впритул до землі,
У Всесвіті зазвучав Небесний хор…
Дивне Немовля лежало в бідних яслах
Боже Дитя з осяяних небес…
2 куплет:
Але обертаюсь і бачу Тебе у пітьмі де, тихо схилившись,
Ти в сльозах до Батька кличеш.
І криваві сліди на чолі та біль неймовірний в душі
В передчутті страждання…
3 куплет:
А зоряний Небосхил провадив дорогу Волхвів
Нести дари на алтар - народився Цар!
Зустріла земля Небеса, надія в серцях ожива
В хвалінні співа душа: Алелуя!
Слава в небесах і на землі лиш Богу!
Прийде мир землі, а людям - благодать!
4 куплет:
Та знов обертаюсь і бачу Тебе на хресті
Де цвяхи безжально тіло Твоє розривають.
Ні, не можу повірити, ні!
За які провини Тебе, мій Боже, розпинають?
Я очі заплющу знов
Згадаю як в світ прийшов
Спаситель моєї душі.
Мій Цар, я належу Тобі!
Завжди пам’ятатиму я
Ти для мене схилив Небеса,
За мене на хрест пішов
І мене знайшов.
Ти віддав Себе в любові до останку
