Славко Святинчук
презентация

Пробудіться, люди

Славко Святинчук

Славко Святинчук - Пробудіться, люди

Пробудіться, люди

Обзор Презентация

Пробудіться люди, нас зомбують, цигарки і алкоголь,
Для дітей пропагують,
Безглузді реклами, нас хочуть погубити,
І майбутнє покоління заживо похоронити.
Пийте горілку, вона на бруньках, ті хто до цього агітує,
В них бруньки в головах.
На якому фундаменті підростає майбутнє покоління,
Ми сіємо у тіло, тому пожнемо тління!
Телевізор вже став членом сімї, як зламається, то плачуть усі,-
Цей пластмасовий ящик краде час у людей на землі.
І ніхто не розуміє, що він нас використовує,
Дурість навчає і зазомбовує,
Жорстокі фільми, реклами, програми, порнографія і телесеріали.
Я краще буду свій фільм знімати, у реальному житті актором ставати.
Але спочатку потрібно себе запитати, чому на цьому світі так горя багато?
Чому так багато розірваних сімей, чому так багато бездомних дітей?
Тому, що наші серця затовстіли, і наші думки теж зачерствіли.
Коли ми перестанимо сатані служити?
Тоді коли ми навчимося свого ближнього любити.
Пробудіться люди нас зомбують,
Подивіться здоровими очима, що нам пропонують,
Я не розумію, як можливо алкоголь продавати,
І на пляшці писати, що його шкідливо вживати.
Пробудіться люди…
Тільки разом ми можемо щось змінити, скільки можна у Диявола на поводу ходити.
У Ісуса є ножиці, він залежність розрізає.
І кожного раба на волю випускає.
У книзі Життя, все ясно написано,
І непотрібно шукати іншу істину.
Пробудіться люди…
В той час коли в африці голодні діти помирають,
Напівголі дівчата на МТ-V гроші заробляють,
Жінки за гроші продають свої тіла,
і спокушають чоловіків на гріховні діла,
Прийшов час з колін нам підійматись,
Щоб проти зла разом змагатись.
Диявол істину завжди від нас ховає,
Але Бог для шукаючих її відкриває.
Пробудіться люди, нас зомбують,
Ваші душі у пекло безупинно прямують,
Скільки я ще буду ці тексти складати, скільки ще буде цей світ спати,
Усе нас зомбує і від Бога віддаляє,
Це зрозуміло лиш для тих, хто його шукає.
Ми всі хочемо гарно одягатись, у морі срібла і золота купатись,
Замість того щоб від диявольських атак відбиватись,
Ми спокушаємось на тимчасове і не хочемо спасатись.
Не вміємо ставити цілі на Вічне, бо очима його не видно,
Тому надіємось на те, що бачимо, хоча все це з роками стає огидно.
Як сліпі котинята сенс життя шукаємо, кудись ідемо, але куди не знаємо.
Мудрими без Бога прагнемо стати – це теж саме, що копати город без лопати.
Лиш той хто мудрість створив, мудрість може нам дати!